Увага! Шкідники озимих культур.
Увага! Шкідники озимих культур.
СИГНАЛІЗАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ №1
щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь в господарствах Миколаївської області від 11.03.2021 року
Проведеним фітосанітарним моніторингом встановлено, що на посівах озимих зернових культур спостерігається активізація личинок хлібного туруна (жужелиці). Період інтенсивного живлення шкідника очікується з ІІІ декади березня по ІІ декаду квітня.
Личинки туруна живляться наземною частиною рослини. Вони об’їдають листочки, при цьому пошкоджені рослини набувають характерного змочаленого вигляду. В осередках високої чисельності шкідника рослини гинуть, а на посівах утворюються характерні плями у вигляді прогалин. За весь період розвитку кожна личинка в середньому може знищити біля 100 см² листя пшениці.
Першочерговим заходом для попередження пошкодження посівів туруном є проведення обстежень, зокрема на посівах по стерньових попередниках та в осінніх осередках шкідника. При локальному розповсюдженні личинок туруна допустимо обробляти осередки пошкодження з охопленням 10-15 метрової зони навкруги них, за повного розселення – обробляється вся площа.
Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) для туруна складає 2-3 екз./м².
Захисні обробки проводять інсектицидами згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Обробки слід проводити при встановленні оптимального температурного режиму для застосування препаратів.
Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
СИГНАЛІЗАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ №2
щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь в господарствах Миколаївської області від 11.03.2021 року
На посівах озимого ріпаку з підвищенням температурного режиму очікується початок заселення прихованохоботниками (капустяний стебловий, великий ріпаковий).
Прогнозований період активного заселення посівів – середина ІІ декади – ІІІ декада березня.
ДОВІДКОВО: капустяний стебловий прихованохоботник (Ceuthorrhynchus quadridens) – жук довжиною 2,4-3,2 мм, чорного кольору. Жуки живляться частіше всього тканинами черешків і товстими жилками, розташованими на нижній стороні листової пластини. Шкідник спочатку прогризає тонку шкірку рослини, а потім виїдає неглибокі порожнини, навколо яких з часом утворюються специфічні здуття.
Після додаткового живлення та спарювання, самиці відкладають яйця безпосередньо в середню жилку листа, або в нижню частину черешка чи стебла. Максимальна плодючість однієї самки становить 280 яєць. Відродження личинок, залежно від температурних умов, відбувається через 5-12 днів. Личинки в середині рослини розвиваються 3-5 тижнів. Молоді жуки зазвичай з'являються у другій половині літа. За рік розвивається одне покоління шкідника.
Пошкодженні шкідником рослини відрізняються раннім дозріванням і наявністю недорозвинених і дрібних насіння. Всихання пошкоджених стебел призводить до зламу рослини в районі кореневої шийки і передчасного опадання насіння. Часто спостерігається загнивання рослин, пов’язане з потраплянням хвороботворних мікроорганізмів.
Для сигналізації появи та обліку стеблового капустяного прихованохоботника, як правило, використовують жовті чашки-пастки, які розміщують на відстані 15-30 м від краю поля. Пастка повинна розміщуватись на 15-20 см вище рівня рослин та повинна бути наповнена на 1/3 водою з додаванням будь-якого миючого засобу для кращого змочування комах.
Великий ріпаковий прихованохоботник (Ceutorhynchus napi) - жуки завдовжки 3-4 мм, сірувато-чорні з коричневими (біло-сірими) волосками, зимують у грунті на полі після ріпаку. За температури повітря вище +6°С жуки починають з’являтись з місць зимівлі, масово вилітають за температури +9-12°С. Рано навесні, коли впродовж 7-10 днів максимальна денна температура перевищує 9°С тепла, самки великого ріпакового прихованохоботника відкладають яйця у верхівки молодих пагонів ріпаку (нижче на 1 см верхівки пагона). У місцях проколів на стеблі видно темні плями. Личинка жовто-біла, завдовжки 5-7 мм, з темно-коричневою головою. Фаза яйця триває 7-10 днів, після чого личинки прогризають ходи всередині пагонів, спричинюючи розтріскування вздовж стебла і його зигзагоподібне вигинання у вигляді літери S. Пошкоджений пагін хворобливо потовщується, стає сплющеним або розтріскується, ріпак нерівномірно цвіте і достигає. Найбільшої шкоди рослина зазнає у випадку відкладання яєць у фазі від початку росту пагона до 30 см його висоти. Можуть пошкоджувати також кореневу шийку.
ЗАХОДИ ЗАХИСТУ
Для недопущення пошкодження посівів озимого ріпаку прихованохоботниками, рекомендовано встановити постійний моніторинг за посівами та за необхідності вчасно організувати проведення захисних заходів.
Економічний поріг шкодочинності - 2-3 екз./м². При обліку за допомогою чашок-пасток: попадання за добу 3-4 особин прихованохоботника чи 10 екземпляр за 3 дні.
Захисні обробки проводять інсектицидами згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Обробки слід проводити при встановленні оптимального температурного режиму для застосування препаратів.
Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Начальник Головного
управління Держпродспоживслужби
в Миколаївській області Денис МЕЛЬНИКОВ
