Штучні квіти на кладовищах – шкода довкіллю
Напередодні Великодня та поминальних днів зазвичай проводять прибирання могил на кладовищах та прикрашають їх вінками й квітами. Та протягом останніх років в Україні точиться дискусія, які ж квіти нести на цвинтар в поминальні дні: живі чи штучні.
Традиція приносити штучні квіти і вінки на кладовище з’явилася близько 25 років тому. До цього квіти приносили лише живі, а вінки лише з природних матеріалів.
Популярність пластикових квітів пояснюється їх яскравістю, красою, довшим терміном зберігання та дешевшою вартістю в порівнянні з живими. Проте свій яскравий колір ця «краса» втратить вже через два-три місяці, а от негативний вплив ми будемо відчувати ще дуже довго.
На жаль, немає жодного безпечного методу утилізації штучних квітів та вінків. Кожна квіточка складається із кількох деталей, які виготовляються з різного виду пластика. Він, звичайно, не маркований, а через це його неможливо розсортовувати для переробки. Тож зазвичай зіпсовані пластикові квіти потрапляють на сміттєзвалища або ж спалюються.
Захоронення штучних квітів наносять велику шкоду довкіллю. У землі термін їх перегнивання становить понад сто років. Крім того, під впливом сонячного світла та розкладання, пластик виділяє токсичні речовини, забруднюючи ґрунти та ґрунтові води, що є безпечним для здоров’я людини.
При спалюванні синтетичних матеріалів, із яких виготовлені штучні букети, віночки, виділяється величезна кількість хімічних речовин та сполук, зокрема діоксини, тобто хлоровані вуглеводи, феноли, формальдегіди, сполуки свинцю, ртуті, інших тяжких металів, що є надзвичайно канцерогенними. Вони впливають на стан здоров’я людини та призводять до зниження імунітету, виникнення онкологічних захворювань тощо.
Держпродспоживслужба звертається до мешканців Баштанського району з проханням не завдавати шкоди довкіллю та створювати нові екологічні традиції. Зберігаючи пам'ять про померлих, пам’ятаймо, що альтернативою штучним вінкам та квітам є живі рослини (барвінок, безсмертник, нарциси, іриси, сухоцвіти тощо).
Пам'ятайте, що після нас на цій землі мають жити наступні покоління, наші діти та онуки, тож відповідальність за свої рішення маємо нести саме ми. Вшановуючи пам'ять про померлих думайте про живих.